Порівняння Bi-Power Classic 6CT-225L vs AutoPart Galaxy Silver 6CT-110R

— Мотоцикл. Акумулятори, призначені для використання на мототехніці. Мають невеликі габарити, що зумовлено, з одного боку, відносно малою кількістю місця для їх розміщення і більш суворими, ніж у автомобілів, вимог до ваги, а з іншого — меншими навантаженнями при пуску мотоциклетних двигунів, меншою кількістю бортової електроніки і, відповідно, більш м'якими вимогами до ємності та ряду інших характеристик. Також мотоциклетні акумулятори робляться максимально стійкими до коливань та переворотів. Можуть мати напругу 6 або 12 В.

— Авто. Акумулятори, призначені для використання в легкових автомобілях і легких вантажівках. Мають середні розміри і стандартну напругу 12 В, а ось ємність може значно розрізнятися; докладніше див. «Ємність батареї»

— Вантажівка (автобус). Акумулятори, розраховані на використання в автобусах, важких вантажівках, тракторах, комбайнах та іншому транспорті аналогічної вагової категорії. Мають велику ємність (зазвичай не менше 100 Агод, детальніше див. «Ємність батареї»), оскільки цей клас транспорту несе досить «ненажерливу» бортову електроніку, а запуск двигуна пов'язаний з великими навантаженнями і потребує значних енерговитрат. Напруга в цьому класі може досягати 24 В, проте на сьогоднішній день такі моделі практично вийшли з ужитку, і більшість вантажних акумуляторів видають традиційні 1...2 В.

— Водний транспорт. Акумулятори, призначені для застосування на водному транспорті — в основному катерах і важких моторних човнах. Виділяються перш за все підвищеним захистом від попадання вологи, а також інших негативних впливів, пов'язаних з перебуванням на водному транспорті — зокрема, сильних вібрацій, які можуть скинути клему або пошкодити батарею, а також нахилів (аж до того, що деякі моделі штатно допускають установку «на боці», під кутом 90°). Самі клеми, власне, нерідко виконуються у спеціальному «човновому» форматі (див. нижче), хоча зустрічаються варіанти з більш традиційними контактами.

— Допустимий. Обслуговуваними бувають тільки класичні свинцево-кислотні акумулятори (див. «Тип»): їх легко виділити навіть зовні — за наявності знімних пробок, які дають доступ до внутрішніх ємностей з електролітом. Останній являє собою суміш сірчаної кислоти з водою, і при кожній зарядці деяка частина цієї води «википає» (розкладається на кисень і водень і випаровується). Особливо інтенсивно це відбувається при перезаряді або зарядці на підвищеній напрузі. Обслуговування акумулятора полягає в періодичному поповненні запасів води в електроліті — без цього зниження його рівня призводить до пошкодження пластин через контакту з повітрям, що непоправно погіршує характеристики батареї. У середньому обслуговування потрібно проводити 1-2 рази на рік (15-20 тис. км пробігу для легкового авто) і ці терміни зазвичай збігаються з термінами планового ТО. Проте це значення може відрізнятися залежно від особливостей як самого акумулятора, так і його експлуатації; більш детальна інформація зазвичай міститься в інструкціях до конкретних моделей. «Дозаправка» повинна проводитися виключно дистильованою водою, тому що навіть відносно невелика кількість сторонніх домішок може пошкодити пластини.

— Необслуговувані. Як випливає з назви, такі акумулятори не вимагають обслуговування, описаного вище; це досягається рядом способів, зокрема затокою електроліту з запасом на весь термін...служби або використанням гелю (див. «Тип»). При явних перевагах за рахунок зручності у використанні, необслуговувані акумулятори водночас мають один недолік: вони набагато більш чутливі до глибокого розряду (знижується ємність), а, відповідно, гірше переносять холоду і тривалі простої.

Серед автоакумуляторів зустрічаються свинцево-кислотні, удосконалені свинцево-кислотні (EFB), кальцієві (Ca-Ca), гібридні, з абсорбованим електролітом (AGM), гелеві, літій-іонні (Li-Ion) та літій-залізо-фосфатні(LiFePO4). Докладніше про них:

— Свинцево-кислотний. Найбільш популярний на сьогоднішній день тип. У широкому розумінні всі сучасні автомобільні акумулятори є свинцево-кислотними, оскільки їх конструкція заснована на поєднанні електродів зі сполук свинцю і електроліту, роль якого грає розбавлена водою сірчана кислота. Проте в даному разі мається на увазі класичний тип батарей, у яких використовується звичайний рідкий електроліт. Їх широке розповсюдження обумовлено простотою конструкції і невисокою вартістю в поєднанні з характерними для всіх свинцево-кислотних батарей хорошими показниками ємності і пускових струмів (див. нижче), а також стійкістю до низьких температур (у порівнянні з іншими типами акумуляторів).

– Кальцієвий (Ca-Ca). Різновид акумуляторних батарей зі свинцевими пластинами, які леговані кальцієм у пропорції не більше ніж 0.1 % від загальної маси електрода. Переваги кальцієвих АКБ перед однолітками – тривалий експлуатаційний ресурс, підвищена міцність пластин та їх мала товщина, к...онструкція, що малообслуговується або необслуговується. Акумулятори Ca-Ca спокійно переносять підвищену напругу до 14.8 В і характеризуються низьким рівнем саморозряду. Згубним для таких моделей може виявитися лише глибокий розряд АКБ, в ході чого сульфат кальцію, що утворюється, закупорює пори пластин і практично не розчиняється в електроліті. За один раз розряджений кальцієвий акумулятор втрачає до 20% від початкової ємності, відновити яку неможливо.

– Гібридний. Акумуляторні батареї з позитивним електродом, який виготовлений за однією технологією, а негативним – за іншою. Зустрічаються такі різновиди «гібридів»: аргентум-кальцієві, карбоново-кальцієві, карбоново-свинцеві, олов'яно-кальцієві тощо. Різні метали вводяться в схему будови акумулятора для забезпечення стійких робочих параметрів АКБ. Зокрема, деякі з них є гарантами стійкості джерела живлення до глибокого розряду, інші націлені на низький саморозряд батареї. Найбільшого поширення набули кальцієві «гібриди», що позначаються маркуваннями Calcium Plus або Ca+. В цілому ж гібридні акумулятори несуть тавро Hybrid.

– Свинцево-кислотний (EFB). Вдосконалений підвид свинцево-кислотних АКБ з більш тривалим експлуатаційним ресурсом, високим ступенем безпеки і конструкцією, що практично не потребує постійного обслуговування. Абревіатура EFB розшифровується як Enhanced Flooded Battery, що означає «Покращена батарея з рідким електролітом». Відмітна риса технології EFB – товсті пластини з чистого свинцю без усіляких домішок. Позитивні пластини в конструкції АКБ загорнуті в спеціальні «пакети» з мікроволокна, яке вбирає і утримує рідкий електроліт. Як наслідок, запобігається інтенсивне опадання активної речовини і значно сповільнюється процес сульфатації при глибокому розряді акумуляторної батареї. А за рахунок однорідної структури електроліту (перемішується при природному русі автомобіля) підвищується загальний термін служби свинцево-кислотних акумуляторів EFB і збільшується швидкість зарядки.

— Абсорбований електроліт. Ще один різновид свинцево-кислотного акумулятора, відомий також під абревіатурою AGM. Головну особливість конструкції описує сама назва: в таких батареях простір між пластинами заповнений не рідиною, а мікропористим пластиком, який просочений власне електролітом (водним розчином сірчаної кислоти). Така конструкція має ряд переваг перед класичною: так, AGM батареї не потребують обслуговування (див. «Обслуговування») і практично не виділяють газів при зарядці (кисень і водень, що утворюються, рекомбінируються всередині самої батареї), стійкі до тряски і добре підходять для систем start-stop (див. «Підтримка start-stop»). Їх недоліками є висока чутливість до підвищеної напруги при зарядці, необхідність спеціального зарядного пристрою (звичайні підходять погано), а також висока ціна.

— Гелевий. Різновид свинцево-кислотних акумуляторів, у яких електроліт є не рідким, а сгущеним до стану гелю. Така конструкція дає низку переваг у порівнянні з класичним варіантом (див. вище): більша кількість циклів заряду-розряду (а значить, довший термін служби); мінімум витоку електроліту і супутніх газів; немає необхідності в обслуговуванні (див. «Обслуговування»); стійкість до глибоких розрядів і коливань температури тощо. З іншого боку, і коштують такі батареї відчутно вище.

— Літій-іонний (Li-Ion). Літій-іонна технологія першопочатково застосовувалася в батареях для портативних гаджетів на зразок мобільних телефонів, проте такі акумулятори використовуються все ширше, і з недавніх пір стали застосовуватися і в транспорті. Першим типом транспорту, де використовується Li-Ion технологія, стали мотоцикли. З переваг таких батарей перед більш традиційними різновидами можна відзначити менші габарити і вагу, здатність видавати високі пускові струми і заряджатися високими струмами (останнє значно зменшує час зарядки), а також велику кількість циклів заряду-розряду і тривалий термін зберігання. Крім того, такі акумулятори містять мінімум шкідливих речовин, не використовують кислоти і важкі метали, а деякі моделі навіть прямо позиціонуються як абсолютно нешкідливі для навколишнього середовища. Головний недолік літій-іонних моделей — досить «кусюча» ціна.

– Літій-залізо-фосфатні (LiFePO4). Такі батареї фактично є модифікацією літій-іонних (див. відповідний пункт), розробленою для усунення деяких недоліків оригінальної технології. Примітні насамперед високою надійністю та безпекою: ймовірність «вибуху» батареї при перевантаженні зведена практично до нуля, та й загалом LiFePO4 без проблем справляються з високими піковими навантаженнями. Крім того, вони досить стійкі до холоду та тримають робочу напругу майже до самого розряду. Головним недоліком цього типу є трохи менша ємність.

Розташування клем на акумуляторі може відрізнятися залежно від його призначення (див. вище) і деяких інших особливостей. На сьогоднішній день можуть зустрічатися такі варіанти:

— Стандартне. Стандартним вважається розташування клем на верхній панелі акумулятора, яка зазвичай являє собою прямокутник, уздовж довгої сторони цього прямокутника. Використовується у всіх видах батарей (див. «Призначення»), а в акумуляторах для легкових авто є практично стандартним варіантом.

— Бічне. У цьому варіанті клеми зазвичай розташовуються на верхній кришці уздовж короткої сторони акумулятора, збоку, якщо дивитися на нього з лицьового боку — звідси і назва. Практично всі моделі з подібним розташуванням розраховані на вантажівки і автобуси (див. «Призначення»).

— Діагональне. Клеми розташовуються по діагоналі верхньої кришки, тобто в протилежних кутах прямокутника. Така схема зустрічається на сьогоднішній день дуже рідко, найчастіше в акумуляторах під важку техніку (див. «Призначення»).

— Центральне. Як і при описаному вище стандартному розташуванні, клеми в даному випадку розміщені вздовж довгої сторони верхньої кришки акумулятора. Однак вони знаходяться не на краю кришки, а зміщені до центру — звідси і назва. Принципових відмінностей від акумуляторів зі стандартними...клемами подібні моделі не мають, проте з низки причин зустрічаються відносно рідко.

— З торця. У цьому разі мається на увазі установка клем на передній стінці акумулятора, характерна для американського форм-фактора (див. вище). Такі клеми можуть поєднуватися зі стандартними, на кришці, однак навіть такі комбіновані моделі все одно прийнято вважати «торцевими».

В даному разі під полярністю мається на увазі розташування клем на акумуляторі. Традиційно вона називається за розташуванням клеми «+», якщо дивитися на акумулятор з лицьового боку (або, у разі бокових клем — з того боку, ближче до якого вони розташовані).

— + ліворуч. Стосовно легкових автомобілів таку полярність у країнах СНД часто називають «прямою» або «нашою». Водночас у вантажівках (див. «Призначення») ситуація протилежна — лівий «плюс» є європейським стандартом.

— + праворуч. У легкових авто правий «плюс» характерний переважно для європейських моделей, за що ця полярність у країнах СНД отримала неофіційну назву «євро», або «зворотна» (на відміну від вітчизняної «прямої»). В батареях для вантажівок все навпаки.

— + праворуч/ + ліворуч. Таке маркування означає, що дана модель акумулятора випускається як з правим так і з лівим «плюсом» (див. вище), і Ви можете вибрати варіант залежно від моделі автомобіля.

Зазначимо, що наведений вище поділ на «пряму» і «зворотну» полярність не є абсолютним, і в будь-якому разі перед покупкою акумулятора цей параметр у Вашому авто варто уточнити окремо.

Електрична ємність акумулятора, іншими словами — кількість збереженої енергії на повному заряді. Значення ємності виражається в ампер-годинах і позначає кількість годин, протягом якого повністю заряджена батарея розрядиться до мінімально допустимого заряду, видаючи на навантаження струм в 1 ампер. Наприклад, ємність 40 Агод означає, що батарея здатна видавати струм 1 А протягом 40 год, або 2 А протягом 20 год і т. ін. На практиці більш ємний акумулятор дає більше спроб запуску двигуна, а також здатний працювати довше на малому навантаженні (наприклад, при живленні авто аудіосистеми).

Вимоги до ємності для різних типів транспорту помітно відрізняються. Так, в мотоциклетних акумуляторах вона рідко перевищує 20 Агод, середнім значенням для легкових авто вважаються 40 – 80 Агод (але є варіанти на 100 Агод і більше), а для важкої техніки на зразок автобусів прийнятна ємність починається десь від 100 Агод. Оптимальне значення ємності акумулятора часто вказується виробником в характеристиках транспортного засобу, і при виборі моделі за ємністю варто орієнтуватися насамперед на ці цифри.

Пусковий струм акумулятора, виміряний у відповідності зі стандартом EN (єдиний стандарт Євросоюзу). Згідно з цим стандартом, пусковим струмом є максимальна сила струму, яку акумулятор за температури електроліту -18 °C може видавати протягом 30 с без падіння напруги нижче певного рівня (для стандартних 12 батарей — не нижче 7,2 В). Термін «пусковий» з'явився тому, що такий режим роботи аналогічний запуску двигуна, коли акумулятора протягом недовгого часу доводиться видавати на стартер струм високої потужності.

Рекомендоване значення пускового струму загалом пов'язане з ваговою категорією машини: чим вона важча, тим потужніший струм зазвичай потрібен для запуску. А багато виробників прямо вказують рекомендовані значення характеристик тієї або іншої моделі транспорту. Якщо ж акумулятор купується на заміну, то загальне правило таке: його пусковий струм повинен бути не менше, ніж у попередника.

Зазначимо, що на практиці можуть зустрічатися позначення пускового струму ще згідно 3 стандартам: SAE (США), DIN (Німеччина) і ТУ (ГОСТ 959-91). Перший практично ідентичний EN, а DIN і ТУ досить просто перевести в EN і назад: вони схожі між собою, і кожен з них дає число, приблизно в 1,7 разів менше NE. Тобто, наприклад, для заміни акумулятора на 200 А за ТУ варто шукати модель з струмом не нижче 340 А (200*1,7) по EN.

Наявність індикатора заряду на акумуляторі.

Такий індикатор відображає поточний рівень заряду і дозволяє у загальних рисах оцінити стан батареї буквально з одного погляду, без додаткових дій та діагностичного обладнання. У деяких моделях обслуговуваних акумуляторів індикатор може сигналізувати не тільки про необхідність зарядки, але і про необхідність долити води в електроліт (докладніше див. «Обслуговування»).